Definify.com

Definition 2024

апіса́ць • ‎(apisác’) ‎(perfective, imperfective апісваць)

Conjugation of апісаць

perfective aspect
infinitive	апіса́ць (apisácʹ)
adverbial	present tense	past tense
	—	апіса́ўшы (apisáŭšy)
	present tense	future tense
1st singular (я ‎(ja))	—	апішу́ (apišú)
2nd singular (ты ‎(ty))	—	апі́шаш (apíšaš)
3rd singular (ён ‎(jón)/яна́ ‎(janá)/яно́ ‎(janó))	—	апі́ша (apíša)
1st plural (мы ‎(my))	—	апі́шам (apíšam)
2nd plural (вы ‎(vy))	—	апі́шаце (apíšacje)
3rd plural (яны́ ‎(janý))	—	апі́шуць (apíšucʹ)
imperative	singular	plural
	апішы́ (apišý)	апішы́ (apišý)
past tense	singular	plural (мы ‎(my), вы ‎(vy), яны́ ‎(janý))
masculine (я ‎(ja), ты ‎(ty), ён ‎(jón))	апіса́ў (apisáŭ)	апіса́лі (apisáli)
feminine (я ‎(ja), ты ‎(ty), яна́ ‎(janá))	апіса́ла (apisála)
neuter (яно́ ‎(janó))	апіса́ла (apisála)