Definify.com

Definition 2025

забарані́ць • ‎(zabaranícʹ) pf ‎(imperfective забараня́ць)

Conjugation of забараніць

perfective aspect
infinitive	забарані́ць (zabaranícʹ)
adverbial	present tense	past tense
	—	забарані́ўшы (zabaraníŭšy)
	present tense	future tense
1st singular (я ‎(ja))	—	забараню́ (zabaranjú)
2nd singular (ты ‎(ty))	—	забаро́ніш (zabaróniš)
3rd singular (ён ‎(jón)/яна́ ‎(janá)/яно́ ‎(janó))	—	забаро́ніць (zabarónicʹ)
1st plural (мы ‎(my))	—	забаро́нім (zabarónim)
2nd plural (вы ‎(vy))	—	забаро́ніце (zabarónicje)
3rd plural (яны́ ‎(janý))	—	забаро́няць (zabarónjacʹ)
imperative	singular	plural
	забарані́ (zabaraní)	забарані́це (zabaranícje)
past tense	singular	plural (мы ‎(my), вы ‎(vy), яны́ ‎(janý))
masculine (я ‎(ja), ты ‎(ty), ён ‎(jón))	забарані́ў (zabaraníŭ)	забарані́лі (zabaraníli)
feminine (я ‎(ja), ты ‎(ty), яна́ ‎(janá))	забарані́ла (zabaraníla)
neuter (яно́ ‎(janó))	забарані́ла (zabaraníla)