Definify.com

Definition 2025

зрабі́ць • ‎(zrabícʹ) pf ‎(imperfective рабі́ць)

Conjugation of зрабіць

perfective aspect
infinitive	зрабі́ць (zrabícʹ)
adverbial	present tense	past tense
	—	зрабі́ўшы (zrabíŭšy)
	present tense	future tense
1st singular (я ‎(ja))	—	зраблю́ (zrabljú)
2nd singular (ты ‎(ty))	—	зро́біш (zróbiš)
3rd singular (ён ‎(jón)/яна́ ‎(janá)/яно́ ‎(janó))	—	зро́біць (zróbicʹ)
1st plural (мы ‎(my))	—	зро́бім (zróbim)
2nd plural (вы ‎(vy))	—	зро́біце (zróbicje)
3rd plural (яны́ ‎(janý))	—	зро́бяць (zróbjacʹ)
imperative	singular	plural
	зрабі́ (zrabí)	зрабі́це (zrabícje)
past tense	singular	plural (мы ‎(my), вы ‎(vy), яны́ ‎(janý))
masculine (я ‎(ja), ты ‎(ty), ён ‎(jón))	зрабі́ў (zrabíŭ)	зрабі́лі (zrabíli)
feminine (я ‎(ja), ты ‎(ty), яна́ ‎(janá))	зрабі́ла (zrabíla)
neuter (яно́ ‎(janó))	зрабі́ла (zrabíla)