Definify.com
Definition 2024
кінь
кінь
See also: кинь
Ukrainian
Noun
кінь • (kinʹ) m anim (genitive коня́, nominative plural ко́ні)
Declension
Declension of кінь
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | кінь kinʹ |
ко́ні kóni |
genitive | коня́ konjá |
ко́ней kónej |
dative | коне́ві, коню́ konévi, konjú |
ко́ням kónjam |
accusative | коня́ konjá |
ко́ні, ко́ней kóni, kónej |
instrumental | коне́м koném |
кі́ньми, ко́нями kínʹmy, kónjamy |
locative | коні́, коне́ві koní, konévi |
ко́нях kónjax |
vocative | ко́ню kónju |
ко́ні kóni |
References
- Bilodid I. K., editor (1970–1980), “кінь”, in Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka