Definify.com

Definition 2024

порука

порука

Russian

Noun

пору́ка • ‎(porúka) f inan ‎(genitive пору́ки, nominative plural пору́ки, genitive plural пору́к)

bail, surety, guarantee, responsibility

освобождение на поруки‎ ― osvoboždenije na poruki ― bailment

отпускать на поруки‎ ― otpuskatʹ na poruki ― to accept bail

круговая порука‎ ― krugovaja poruka ― mutual responsibility, collective guarantee, cover-up

Declension

Declension of пору́ка (inan fem-form velar-stem accent-a)

	singular	plural
nominative	пору́ка porúka	пору́ки porúki
genitive	пору́ки porúki	пору́к porúk
dative	пору́ке porúke	пору́кам porúkam
accusative	пору́ку porúku	пору́ки porúki
instrumental	пору́кой, пору́кою porúkoj, porúkoju	пору́ками porúkami
prepositional	пору́ке porúke	пору́ках porúkax

Related terms

поруча́ть impf ‎(poručátʹ), поручи́ть pf ‎(poručítʹ)
поруче́ние n ‎(poručénije)

Serbo-Croatian

Pronunciation

IPA^(key): /pôruka/
Hyphenation: по‧ру‧ка

Noun

по̏рука f ‎(Latin spelling pȍruka)

message

Declension

Declension of порука

	singular	plural
nominative	порука	поруке
genitive	поруке	порука
dative	поруци	порукама
accusative	поруку	поруке
vocative	поруко	поруке
locative	поруци	порукама
instrumental	поруком	порукама