Definify.com
Definition 2024
робітник
робітник
Ukrainian
Noun
робітни́к • (robitnýk) m anim (genitive робітника́, nominative plural робітники́)
Declension
Declension of робітни́к
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | робітни́к robitnýk |
робітники́ robitnyký |
| genitive | робітника́ robitnyká |
робітникі́в robitnykív |
| dative | робітнико́ві, робітнику́ robitnykóvi, robitnykú |
робітника́м robitnykám |
| accusative | робітника́ robitnyká |
робітникі́в robitnykív |
| instrumental | робітнико́м robitnykóm |
робітника́ми robitnykámy |
| locative | робітнико́ві, робітнику́ robitnykóvi, robitnykú |
робітника́х robitnykáx |
| vocative | робі́тнику́, робітни́че robítnykú, robitnýče |
робітники́ robitnyký |
References
- Bilodid I. K., editor (1970–1980), “робітник”, in Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka