Definify.com

Definition 2024

дасяга́ць • ‎(dasjahácʹ) impf ‎(perfective дасягну́ць)

Conjugation of дасягаць

imperfective aspect
infinitive	дасяга́ць (dasjahácʹ)
adverbial	present tense	past tense
	дасяга́ючы (dasjahájučy)	—
	present tense	future tense
1st singular (я ‎(ja))	дасяга́ю (dasjaháju)	бу́ду дасяга́ць (búdu dasjahácʹ)
2nd singular (ты ‎(ty))	дасяга́еш (dasjaháješ)	бу́дзеш дасяга́ць (búdzješ dasjahácʹ)
3rd singular (ён ‎(jón)/яна́ ‎(janá)/яно́ ‎(janó))	дасяга́е (dasjaháje)	бу́дзе дасяга́ць (búdzje dasjahácʹ)
1st plural (мы ‎(my))	дасяга́ем (dasjahájem)	бу́дзем дасяга́ць (búdzjem dasjahácʹ)
2nd plural (вы ‎(vy))	дасяга́еце (dasjahájecje)	бу́дзеце дасяга́ць (búdzjecje dasjahácʹ)
3rd plural (яны́ ‎(janý))	дасяга́юць (dasjahájucʹ)	бу́дуць дасяга́ць (búducʹ dasjahácʹ)
imperative	singular	plural
	дасяга́й (dasjaháj)	дасяга́йце (dasjahájcje)
past tense	singular	plural (мы ‎(my), вы ‎(vy), яны́ ‎(janý))
masculine (я ‎(ja), ты ‎(ty), ён ‎(jón))	дасяга́ў (dasjaháŭ)	дасяга́лі (dasjaháli)
feminine (я ‎(ja), ты ‎(ty), яна́ ‎(janá))	дасяга́ла (dasjahála)
neuter (яно́ ‎(janó))	дасяга́ла (dasjahála)