Definify.com

Definition 2025

забараня́ць • ‎(zabaranjácʹ) impf ‎(perfective забарані́ць)

Conjugation of забараняць

imperfective aspect
infinitive	забараня́ць (zabaranjácʹ)
adverbial	present tense	past tense
	забараня́ючы (zabaranjájučy)	—
	present tense	future tense
1st singular (я ‎(ja))	забараня́ю (zabaranjáju)	бу́ду забараня́ць (búdu zabaranjácʹ)
2nd singular (ты ‎(ty))	забараня́еш (zabaranjáješ)	бу́дзеш забараня́ць (búdzješ zabaranjácʹ)
3rd singular (ён ‎(jón)/яна́ ‎(janá)/яно́ ‎(janó))	забараня́е (zabaranjáje)	бу́дзе забараня́ць (búdzje zabaranjácʹ)
1st plural (мы ‎(my))	забараня́ем (zabaranjájem)	бу́дзем забараня́ць (búdzjem zabaranjácʹ)
2nd plural (вы ‎(vy))	забараня́еце (zabaranjájecje)	бу́дзеце забараня́ць (búdzjecje zabaranjácʹ)
3rd plural (яны́ ‎(janý))	забараня́юць (zabaranjájucʹ)	бу́дуць забараня́ць (búducʹ zabaranjácʹ)
imperative	singular	plural
	забараня́й (zabaranjáj)	забараня́йце (zabaranjájcje)
past tense	singular	plural (мы ‎(my), вы ‎(vy), яны́ ‎(janý))
masculine (я ‎(ja), ты ‎(ty), ён ‎(jón))	забараня́ў (zabaranjáŭ)	забараня́лі (zabaranjáli)
feminine (я ‎(ja), ты ‎(ty), яна́ ‎(janá))	забараня́ла (zabaranjála)
neuter (яно́ ‎(janó))	забараня́ла (zabaranjála)