Definify.com
Definition 2024
звинувачувати
звинувачувати
Ukrainian
Verb
звинува́чувати • (zvynuváčuvaty) impf (perfective звинува́тити)
- to accuse
Conjugation
Conjugation of звинувачувати
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | звинува́чувати zvynuváčuvaty |
|
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | звинува́чуваний zvynuváčuvanyj impersonal: звинува́чувано zvynuváčuvano |
| adverbial | звинува́чуючи zvynuváčujučy |
звинува́чувавши zvynuváčuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
звинува́чую zvynuváčuju |
бу́ду звинува́чувати, звинува́чуватиму búdu zvynuváčuvaty, zvynuváčuvatymu |
| 2nd singular ти |
звинува́чуєш zvynuváčuješ |
бу́деш звинува́чувати, звинува́чуватимеш búdeš zvynuváčuvaty, zvynuváčuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
звинува́чує zvynuváčuje |
бу́де звинува́чувати, звинува́чуватиме búde zvynuváčuvaty, zvynuváčuvatyme |
| 1st plural ми |
звинува́чуємо, звинува́чуєм zvynuváčujemo, zvynuváčujem |
бу́демо звинува́чувати, звинува́чуватимемо búdemo zvynuváčuvaty, zvynuváčuvatymemo |
| 2nd plural ви |
звинува́чуєте zvynuváčujete |
бу́дете звинува́чувати, звинува́чуватимете búdete zvynuváčuvaty, zvynuváčuvatymete |
| 3rd plural вони |
звинува́чують zvynuváčujutʹ |
бу́дуть звинува́чувати, звинува́чуватимуть búdutʹ zvynuváčuvaty, zvynuváčuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | звинува́чуймо zvynuváčujmo |
| second-person | звинува́чуй zvynuváčuj |
звинува́чуйте zvynuváčujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
звинува́чував zvynuváčuvav |
звинува́чували zvynuváčuvaly |
| feminine я / ти / вона |
звинува́чувала zvynuváčuvala |
|
| neuter воно |
звинува́чувало zvynuváčuvalo |
|