Definify.com

Definition 2024

зразуме́ць • ‎(zrazumjécʹ) ‎(perfective, imperfective разуме́ць)

Conjugation of зразумець

perfective aspect
infinitive	зразуме́ць (zrazumjécʹ)
adverbial	present tense	past tense
	—	зразуме́ўшы (zrazumjéŭšy)
	present tense	future tense
1st singular (я ‎(ja))	—	зразуме́ю (zrazumjéju)
2nd singular (ты ‎(ty))	—	зразуме́еш (zrazumjéješ)
3rd singular (ён ‎(jón)/яна́ ‎(janá)/яно́ ‎(janó))	—	зразуме́е (zrazumjéje)
1st plural (мы ‎(my))	—	зразуме́ем (zrazumjéjem)
2nd plural (вы ‎(vy))	—	зразуме́еце (zrazumjéjecje)
3rd plural (яны́ ‎(janý))	—	зразуме́юць (zrazumjéjucʹ)
imperative	singular	plural
	зразуме́й (zrazumjéj)	зразуме́йце (zrazumjéjcje)
past tense	singular	plural (мы ‎(my), вы ‎(vy), яны́ ‎(janý))
masculine (я ‎(ja), ты ‎(ty), ён ‎(jón))	зразуме́ў (zrazumjéŭ)	зразуме́лі (zrazumjéli)
feminine (я ‎(ja), ты ‎(ty), яна́ ‎(janá))	зразуме́ла (zrazumjéla)
neuter (яно́ ‎(janó))	зразуме́ла (zrazumjéla)