Definify.com
Definition 2024
кідаць
кідаць
Belarusian
Verb
кіда́ць • (kidácʹ) impf (perfective кінуць)
- (transitive) to throw
Conjugation
Conjugation of кідаць
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | кіда́ць (kidácʹ) | |
adverbial | present tense | past tense |
кіда́ючы (kidájučy) | — | |
present tense | future tense | |
1st singular (я (ja)) | кіда́ю (kidáju) | бу́ду кіда́ць (búdu kidácʹ) |
2nd singular (ты (ty)) | кіда́еш (kidáješ) | бу́дзеш кіда́ць (búdzješ kidácʹ) |
3rd singular (ён (jón)/яна́ (janá)/яно́ (janó)) | кіда́е (kidáje) | бу́дзе кіда́ць (búdzje kidácʹ) |
1st plural (мы (my)) | кіда́ем (kidájem) | бу́дзем кіда́ць (búdzjem kidácʹ) |
2nd plural (вы (vy)) | кіда́еце (kidájecje) | бу́дзеце кіда́ць (búdzjecje kidácʹ) |
3rd plural (яны́ (janý)) | кіда́юць (kidájucʹ) | бу́дуць кіда́ць (búducʹ kidácʹ) |
imperative | singular | plural |
кіда́й (kidáj) | кіда́йце (kidájcje) | |
past tense | singular | plural (мы (my), вы (vy), яны́ (janý)) |
masculine (я (ja), ты (ty), ён (jón)) | кіда́ў (kidáŭ) | кіда́лі (kidáli) |
feminine (я (ja), ты (ty), яна́ (janá)) | кіда́ла (kidála) | |
neuter (яно́ (janó)) | кіда́ла (kidála) |