Definify.com
Definition 2024
любити
любити
See also: љубити
Ukrainian
Etymology
From Proto-Slavic *ljubiti, from Proto-Indo-European *lewbʰ-.
Pronunciation
Verb
люби́ти • (ljubýty) impf
Synonyms
- коха́ти (koxáty) (esp. to have a strong affection for)
Derived terms
- любо́в (ljubóv)
Conjugation
Conjugation of любити
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | люби́ти ljubýty |
|
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | лю́блений ljúblenyj impersonal: лю́блено ljúbleno |
| adverbial | лю́блячи ljúbljačy |
люби́вши ljubývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
люблю́ ljubljú |
бу́ду люби́ти, люби́тиму búdu ljubýty, ljubýtymu |
| 2nd singular ти |
лю́биш ljúbyš |
бу́деш люби́ти, люби́тимеш búdeš ljubýty, ljubýtymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
лю́бить ljúbytʹ |
бу́де люби́ти, люби́тиме búde ljubýty, ljubýtyme |
| 1st plural ми |
лю́бимо, лю́бим ljúbymo, ljúbym |
бу́демо люби́ти, люби́тимемо búdemo ljubýty, ljubýtymemo |
| 2nd plural ви |
лю́бите ljúbyte |
бу́дете люби́ти, люби́тимете búdete ljubýty, ljubýtymete |
| 3rd plural вони |
лю́блять ljúbljatʹ |
бу́дуть люби́ти, люби́тимуть búdutʹ ljubýty, ljubýtymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | любі́мо, любі́м ljubímo, ljubím |
| second-person | люби ljuby |
любі́ть ljubítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
люби́в ljubýv |
люби́ли ljubýly |
| feminine я / ти / вона |
люби́ла ljubýla |
|
| neuter воно |
люби́ло ljubýlo |
|