Russian

Noun

осо́ба • ‎(osóba) f anim ‎(genitive осо́бы, nominative plural осо́бы, genitive plural осо́б)

1. person, personage, individual

Declension

Serbo-Croatian

Etymology

From Proto-Slavic *osoba.

Pronunciation

• IPA^(key): /ôsoba/
• Hyphenation: о‧со‧ба

Noun

о̏соба f ‎(Latin spelling ȍsoba)

1. person

Declension

Ukrainian

Etymology

From Proto-Slavic *osoba.

Pronunciation

• IPA^(key): [ɔˈsɔbɐ]

Noun

осо́ба • ‎(osóba) f anim ‎(genitive осо́би, nominative plural осо́би)

1. person, human being, personage, individual
   • 1961, Комуніст України, 6, 52:

     Особа невіддільна від суспільства, від колективу, а її сутність являє собою сукупність усіх суспільних відносин.‎

     Osoba neviddilʹna vid suspilʹstva, vid kolektyvu, a jiji sutnistʹ javljaje soboju sukupnistʹ usix suspilʹnyx vidnosyn.

     A person is inseparable from society, from the collective, and its essence is the totality of all social relations.

2. (grammar) person

Declension

Derived terms

• особистий
• осібно

References

• Bilodid I. K., editor (1970–1980), “особа”, in Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka