Definify.com
Definition 2024
отець
отець
See also: отецъ
Ukrainian
Noun
оте́ць • (otécʹ) m anim (genitive отця́ or вітця́, nominative plural отці́ or вітці́)
Declension
Declension of оте́ць
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | оте́ць otécʹ |
отці́, вітці́ otcí, vitcí |
| genitive | отця́, вітця́ otcjá, vitcjá |
отці́в, вітці́в otcív, vitcív |
| dative | отце́ві, вітце́ві, отцю́, вітцю́ otcévi, vitcévi, otcjú, vitcjú |
отця́м, вітця́м otcjám, vitcjám |
| accusative | отця́, вітця́ otcjá, vitcjá |
отці́в, вітці́в otcív, vitcív |
| instrumental | отце́м, вітце́м otcém, vitcém |
отця́ми, вітця́ми otcjámy, vitcjámy |
| locative | отце́ві, вітце́ві, отці́, вітці́, отцю́, вітцю́ otcévi, vitcévi, otcí, vitcí, otcjú, vitcjú |
отця́х, вітця́х otcjáx, vitcjáx |
| vocative | о́тче ótče |
отці́, вітці́ otcí, vitcí |
Synonyms
References
- Bilodid I. K., editor (1970–1980), “отець”, in Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka