Definify.com

Definition 2024

пабі́ць • ‎(pobícʹ) ‎(perfective, imperfective біць)

Conjugation of пабіць

perfective aspect
infinitive	пабі́ць (pabícʹ)
adverbial	present tense	past tense
	—	пабі́ўшы (pabíŭšy)
	present tense	future tense
1st singular (я ‎(ja))	—	паб’ю́ (pabʺjú)
2nd singular (ты ‎(ty))	—	паб’е́ш (pabʺjéš)
3rd singular (ён ‎(jón)/яна́ ‎(janá)/яно́ ‎(janó))	—	паб’е́ (pabʺjé)
1st plural (мы ‎(my))	—	паб’ём (pabʺjóm)
2nd plural (вы ‎(vy))	—	паб’яце́ (pabʺjacjé)
3rd plural (яны́ ‎(janý))	—	паб’ю́ць (pabʺjúcʹ)
imperative	singular	plural
	пабі́ (pabí)	пабі́це (pabícje)
past tense	singular	plural (мы ‎(my), вы ‎(vy), яны́ ‎(janý))
masculine (я ‎(ja), ты ‎(ty), ён ‎(jón))	пабі́ў (pabíŭ)	пабі́лі (pabíli)
feminine (я ‎(ja), ты ‎(ty), яна́ ‎(janá))	пабі́ла (pabíla)
neuter (яно́ ‎(janó))	пабі́ла (pabíla)