Definify.com

Definition 2024

плаці́ць • ‎(placícʹ) ‎(imperfective, perfective заплаціць)

Conjugation of плаціць

imperfective aspect
infinitive	плаці́ць (placícʹ)
adverbial	present tense	past tense
	пла́цячы (plácjačy)	—
	present tense	future tense
1st singular (я ‎(ja))	плачу́ (plačú)	бу́ду плаці́ць (búdu placícʹ)
2nd singular (ты ‎(ty))	пла́ціш (pláciš)	бу́дзеш плаці́ць (búdzješ placícʹ)
3rd singular (ён ‎(jón)/яна́ ‎(janá)/яно́ ‎(janó))	пла́ціць (plácicʹ)	бу́дзе плаці́ць (búdzje placícʹ)
1st plural (мы ‎(my))	пла́цім (plácim)	бу́дзем плаці́ць (búdzjem placícʹ)
2nd plural (вы ‎(vy))	пла́ціце (plácicje)	бу́дзеце плаці́ць (búdzjecje placícʹ)
3rd plural (яны́ ‎(janý))	пла́цяць (plácjacʹ)	бу́дуць плаці́ць (búducʹ placícʹ)
imperative	singular	plural
	плаці́ (plací)	плаці́це (placícje)
past tense	singular	plural (мы ‎(my), вы ‎(vy), яны́ ‎(janý))
masculine (я ‎(ja), ты ‎(ty), ён ‎(jón))	плаці́ў (placíŭ)	плаці́лі (placíli)
feminine (я ‎(ja), ты ‎(ty), яна́ ‎(janá))	плаці́ла (placíla)
neuter (яно́ ‎(janó))	плаці́ла (placíla)