Definify.com

Definition 2024

по́мніць • ‎(pómnicʹ) ‎(imperfective, perfective запомніць)

Conjugation of помніць

imperfective aspect
infinitive	по́мніць (pómnicʹ)
adverbial	present tense	past tense
	по́мнячы (pómnjačy)	—
	present tense	future tense
1st singular (я ‎(ja))	по́мню (pómnju)	бу́ду по́мніць (búdu pómnicʹ)
2nd singular (ты ‎(ty))	по́мніш (pómniš)	бу́дзеш по́мніць (búdzješ pómnicʹ)
3rd singular (ён ‎(jón)/яна́ ‎(janá)/яно́ ‎(janó))	по́мніць (pómnicʹ)	бу́дзе по́мніць (búdzje pómnicʹ)
1st plural (мы ‎(my))	по́мнім (pómnim)	бу́дзем по́мніць (búdzjem pómnicʹ)
2nd plural (вы ‎(vy))	по́мніце (pómnicje)	бу́дзеце по́мніць (búdzjecje pómnicʹ)
3rd plural (яны́ ‎(janý))	по́мняць (pómnjacʹ)	бу́дуць по́мніць (búducʹ pómnicʹ)
imperative	singular	plural
	по́мні (pómni)	по́мніце (pómnicje)
past tense	singular	plural (мы ‎(my), вы ‎(vy), яны́ ‎(janý))
masculine (я ‎(ja), ты ‎(ty), ён ‎(jón))	по́мніў (pómniŭ)	по́мнілі (pómnili)
feminine (я ‎(ja), ты ‎(ty), яна́ ‎(janá))	по́мніла (pómnila)
neuter (яно́ ‎(janó))	по́мніла (pómnila)