Ukrainian

Noun

працівни́к • ‎(pracivnýk) m anim ‎(genitive працівника́, nominative plural працівники́)

1. employee, worker
   • 1962, Радянська Україна, 7.VI, 2:

     Партія вчить і вимагає поєднувати два стимули: моральний і матеріальний — високу свідомість працівника з кращою оплатою за кращий труд.‎

     Partija včytʹ i vymahaje pojednuvaty dva stymuly: moralʹnyj i materialʹnyj — vysoku svidomistʹ pracivnyka z kraščoju oplatoju za kraščyj trud.

     The Party teaches and demands a combination of two incentives: moral and material — a higher worker's awareness of a better pay for better work.

2. toiler (hard-working person)

Declension

References

• Bilodid I. K., editor (1970–1980), “працівник”, in Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka