Definify.com
Definition 2024
прикметник
прикметник
Ukrainian
Noun
прикме́тник • (prykmétnyk) m inan (genitive прикме́тника, nominative plural прикме́тники)
Declension
Declension of прикме́тник
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | прикме́тник prykmétnyk |
прикме́тники prykmétnyky |
genitive | прикме́тника prykmétnyka |
прикме́тників prykmétnykiv |
dative | прикме́тнику, прикме́тникові prykmétnyku, prykmétnykovi |
прикме́тникам prykmétnykam |
accusative | прикме́тник prykmétnyk |
прикме́тники prykmétnyky |
instrumental | прикме́тником prykmétnykom |
прикме́тниками prykmétnykamy |
locative | прикме́тнику prykmétnyku |
прикме́тниках prykmétnykax |
vocative | прикме́тнику prykmétnyku |
прикме́тники prykmétnyky |
References
- Bilodid I. K., editor (1970–1980), “прикметник”, in Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka