Definify.com

Definition 2024

абарані́ць • ‎(abaranícʹ) pf ‎(imperfective абараня́ць)

Conjugation of абараніць

perfective aspect
infinitive	абарані́ць (abaranícʹ)
adverbial	present tense	past tense
	—	абарані́ўшы (abaraníŭšy)
	present tense	future tense
1st singular (я ‎(ja))	—	абараню́ (abaranjú)
2nd singular (ты ‎(ty))	—	абаро́ніш (abaróniš)
3rd singular (ён ‎(jón)/яна́ ‎(janá)/яно́ ‎(janó))	—	абаро́ніць (abarónicʹ)
1st plural (мы ‎(my))	—	абаро́нім (abarónim)
2nd plural (вы ‎(vy))	—	абаро́ніце (abarónicje)
3rd plural (яны́ ‎(janý))	—	абаро́няць (abarónjacʹ)
imperative	singular	plural
	абарані́ (abaraní)	абарані́це (abaranícje)
past tense	singular	plural (мы ‎(my), вы ‎(vy), яны́ ‎(janý))
masculine (я ‎(ja), ты ‎(ty), ён ‎(jón))	абарані́ў (abaraníŭ)	абарані́лі (abaraníli)
feminine (я ‎(ja), ты ‎(ty), яна́ ‎(janá))	абарані́ла (abaraníla)
neuter (яно́ ‎(janó))	абарані́ла (abaraníla)