Definify.com

Definition 2024

абно́сіць • ‎(abnósicʹ) impf ‎(perfective абне́сці)

Conjugation of абносіць

imperfective aspect
infinitive	абно́сіць (abnósicʹ)
adverbial	present tense	past tense
	абно́сячы (abnósjačy)	—
	present tense	future tense
1st singular (я ‎(ja))	абно́шу (abnóšu)	бу́ду абно́сіць (búdu abnósicʹ)
2nd singular (ты ‎(ty))	абно́сіш (abnósiš)	бу́дзеш абно́сіць (búdzješ abnósicʹ)
3rd singular (ён ‎(jón)/яна́ ‎(janá)/яно́ ‎(janó))	абно́сіць (abnósicʹ)	бу́дзе абно́сіць (búdzje abnósicʹ)
1st plural (мы ‎(my))	абно́сім (abnósim)	бу́дзем абно́сіць (búdzjem abnósicʹ)
2nd plural (вы ‎(vy))	абно́сіце (abnósicje)	бу́дзеце абно́сіць (búdzjecje abnósicʹ)
3rd plural (яны́ ‎(janý))	абно́сяць (abnósjacʹ)	бу́дуць абно́сіць (búducʹ abnósicʹ)
imperative	singular	plural
	абно́сь (abnósʹ)	абно́сьце (abnósʹcje)
past tense	singular	plural (мы ‎(my), вы ‎(vy), яны́ ‎(janý))
masculine (я ‎(ja), ты ‎(ty), ён ‎(jón))	абно́сі́ў (abnósíŭ)	абно́сі́лі (abnósíli)
feminine (я ‎(ja), ты ‎(ty), яна́ ‎(janá))	абно́сі́ла (abnósíla)
neuter (яно́ ‎(janó))	абно́сі́ла (abnósíla)