Definify.com
Definition 2024
мати
мати
Old Church Slavonic
Alternative forms
- Glagolitic: ⰿⰰⱅⰹ (mati)
Noun
мати • (mati) f
Declension
Singular | Dual | Plural | |
---|---|---|---|
nominative | мати | матери | матери |
genitive | матере | матероу | матеръ |
dative | матери | матерьма | матеремъ |
accusative | матерь | матери | матери |
instrumental | матерьѭ | матерьма | матерьми |
locative | матере | матероу | матерехъ |
vocative | мати | — | — |
Old East Slavic
Etymology
From Proto-Slavic *mati, from Proto-Indo-European *méh₂tēr.
Noun
мати (mati) f
Descendants
Russian
Pronunciation
- IPA(key): [ˈmatʲɪ]
Noun
ма́ти • (máti) f anim (genitive ма́тери, nominative plural ма́тери, genitive plural матере́й)
- Obsolete form of мать (matʹ).
Declension
Declension of ма́ти△ (anim fem-form 3rd-decl accent-e irreg)
Serbo-Croatian
Etymology
From Proto-Slavic *mati, from Proto-Indo-European *méh₂tēr.
Pronunciation
- IPA(key): /mâti/
- Hyphenation: ма‧ти
Noun
ма̏ти f (Latin spelling mȁti)
Declension
Declension of мати
Derived terms
|
|
Synonyms
Ukrainian
Pronunciation
- IPA(key): /ˈmatɪ/
Etymology 1
From Proto-Slavic *mati, from Proto-Indo-European *méh₂tēr.
Noun
ма́ти • (máty) f anim (genitive ма́тері, nominative plural матері́)
Declension
Declension of ма́ти
Etymology 2
From Proto-Slavic *jьmati
Verb
ма́ти • (máty) impf
- to have
Conjugation
Conjugation of мати
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | ма́ти máty |
|
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | ма́ючи májučy |
ма́вши mávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
ма́ю máju |
бу́ду ма́ти, ма́тиму búdu máty, mátymu |
2nd singular ти |
ма́єш máješ |
бу́деш ма́ти, ма́тимеш búdeš máty, mátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
ма́є máje |
бу́де ма́ти, ма́тиме búde máty, mátyme |
1st plural ми |
ма́ємо májemo |
бу́демо ма́ти, ма́тимемо búdemo máty, mátymemo |
2nd plural ви |
ма́єте májete |
бу́дете ма́ти, ма́тимете búdete máty, mátymete |
3rd plural вони |
ма́ють májutʹ |
бу́дуть ма́ти, ма́тимуть búdutʹ máty, mátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | ма́ймо májmo |
second-person | май maj |
ма́йте májte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
мав mav |
ма́ли mály |
feminine я / ти / вона |
ма́ла mála |
|
neuter воно |
ма́ло málo |
References
- Bilodid I. K., editor (1970–1980), “мати”, in Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka